1. 2. 2016: Малярь Володимір Микита має округлый юбілей

Учів ся у такых великанів як Ерделій, Бокшай, Манайло. Выставкы мав од Франції через Канаду аж по Японію. Недавно была отворена колектівна выставка підкарпатьскых малярїв в Мішколцю, де має свої творы і він. Русиньскый малярь Володимір Микита 1-го фебруара 2015 дожыв ся красного округлого юбілею – святкує 85 років жывота.

 

Народив ся Володимір Микита у 1931-ім роцї в селї Ракошино на Підкарпатю, котре втогды належало до складу Чехословакії. Закінчів руську ґумназію у Мукачові і потім штудовав в Ужгородї на умелецькім учілищу під веджінём Йосифа Бокшая і Адалберта Ерделія. Почас своїх штудентьскых часів много раз выставлёвав вєдно із своїма учітелями і став ся продовжователём традіцій міджівойновой підкарпатьской малярьской школы. І то нелем техніков малёваня, но і принятём філозофії служіня народу і отчізнї.

 

Микита має успіх як портретіста, автор жанровых сцен, пейзажів, но в ёго творчости суть і філозофічны роздумы о смыслї людьского ёствованя. Творчу зрілость досягнув у 1960-ых роках, коли ся в ёго творчости обявили ся штири головны мотівы: псіхолоґічный портрет, благородна сільска робота, філозофічный пейзаж і еколоґічный протест. Переломом быв образ Ягнятко із 1969 р., одколи суть на полотнах Микиты міцьны сільскы особы, котры наповнює внутрїшнёв дінаміков творїня. Тыма образами Микита представив в умелецькых кругах совєтьской Україны новый приступ трактованя тем традічного сільского жывота.

Ґалерію портретів у Володиміра Микиты одкрывать лірічне полотно Моя мамка із 1967-го року, по котрім вытворив дакілько портретів сучасників. Портрет під назвов Малярь Манайло здобыв про Микиту перше місце міджі вызначныма майстрами сучасного філозофічного портрету. У Микиты суть унікатны і ёго пейзажы (мальбы країны).

Володимір Микита одограв вызначну роль і в културнім жывотї Підкарпатьской Руси (Закарпатя) в остатніх роках совєтьского режіму і незалежной Україны. У рокаєх 1966 – 1999 выб головов „Закарпатської обласної організації Спілки художників України“. За свої умелецькы успіхы быв і дакілько раз нагородженый. Спомяньме членьство у „Національної Спілки художників України“ од 1962-го р., має тітул Заслужений художник України од 1975-го р., од 1991-го р. має тітул Народний художник Україны. Од 1997-го року быв членом-корешпондентом в „Академії мистецтв України“ і од 2004-го р. є рядным членом той академії. Є лавреатом областной премії  Й. Бокшая і А. Ерделія, ці лавреатом премії Т. Шевченка. У 2006-ім роцї му была передана „Золота медаль Академії мистецтв України“, в тім самім роцї дістав од презідента Україны „Орден Ярослава Мудрого V. ступня‟. Є честным жытелём міста Ужгород.

У 2004-ім роцї став лавреатом Премії за вызначне дїло про русиньскый народ, передаваной Караторусиньскым научным центром у Ню Йорку і фінанцованой русиньскым філантропом із Канады – Штефаном Чепом. Микита має свою важну роль в народнім возроджованю Русинів. Твердо соїть на позіціях, же Русины суть окремым народом. На Світовім конґресї Русинів у 1999-ім роцї, котрый проходив в Ужгородї, Володимір Микита зорґанізовав ретроспектівну выставку русиньского уменя.

П. М.